Десульфатор на мікросхемі CD4047 з індикатором пікової напруги на компараторі, для визначення стану акумулятора.
Більшість свинцевих акумуляторів виходить з ладу через сульфатацїю, запропонована схема пристрою для десульфатації, допомагає повернути до повноцінного життя навіть майже вбиті автомобільні акумулятори. Пристрій формує короткі імпульси зарядного струму. Такий алгоритм десульфатації набагато ефективніший, ніж простий багаторазовий заряд-розряд звичайними зарядними пристроями.
Десульфатація працює тільки у певних випадках, якщо ви дуже довго зберігали АКБ, вона розрядилася та довго стояла розрядженою. Ось тоді у вас є всі шанси пожвавити її імпульсами. Якщо ж у вас стара АКБ, яка тривалий час зазнавала перезаряду, то шансів мало.
Десульфататор підключають до акумулятора, і за допомогою осциллографа, спостерігають картину: на постійному рівні напруги, рівному напрузі акумулятора, діють різкі піки напруги з десульфататора. У робочого акумулятора амплітуда цих піків становить мілівольти, в акумулятора з сильною сульфатацією - до 30 В.
У схему входять автокоммутатор на ключі Т1, компаратор IC2D і генератор IC1, накопичувальна котушка індуктивності L2 і піковий вольтметр IC2A-C, D7- D10. Живлення здійснюється від відновлюваного акумулятора, підключеного до клеммам К1, від зарядног або БЖ. При включенні високий рівень на виході Q (вивід 10) IC1 відкриває ключ Т1 і наростаючий розрядний струм починає протікати від батареї по ланцюгам L1-L2-T1-R4.
Коли ток досягне значення 1А, напруга на R4 переключає компаратор IC2D і через IC1 закриває Т1. Накопичена в L2 магнітна енергія утворює короткий сплеск напруги, яка через D3 застосовується до акумулятора, створюючи на останньому імпульс зарядного струму (який власне і є десульфатуючим).
Далі процес повторюється (з частотою близько 1 кГц). Оскільки амплітуда всплеска напруги залежить від внутрішнього опору акумулятора, він тим більший, чим вища сульфітація, то, вимірявши амплітуду напруги, можна судити про ступінь сульфатації. Саме цю функцію виконує піковий вольтметр - якщо амплітуда напруги не перевищує 15 В (акумулятор - свіжий), то світиться тільки зелений світлодіод D8, якщо від 15 до 24В - жовтий D9 (акумулятор вимагає десульфатації, але придатний для тимчасової експлуатації), якщо більше 24-30 В - червоний D10 (акумулятор вимагає негайної десульфатации).
Цікаво відзначити, що застосоване схемне рішення з включенням прямо всіх світлодіодів через один токообмежувальний резистор R9 забезпечує режим біжучої точки - якщо включений червоний діод D10, то з-за того, що у нього менша напруга, ніж у жовтого діода D9, останній не світиться.
- Версія розрядного десульфатуючого пристрою - живиться від акумулятора, який десульфатує і поступово розряджає його короткими сплесками високої напруги високої частоти.
- Версія зарядного десульфатуючого пристрою - живиться від БЖ або зарядного, і в цьому випадку пристрій заряджає акумулятор короткими сплесками високої напруги високої частоти.
- Версія зарядно-розрядного десульфатуючого пристрою - може як розряджати так і заряджати АКБ під час десульфатації.
Пряма напруга жовтого і зеленого світлодіодів приблизно одинакоа, але D7D8 включені послідовно і тому не світяться, коли включений D9. Оцінка стану акумулятора складається в підключенні його до клемм К1 і спостереженні за світлодіодами D8 - D10: зелений свідчить про готовність до експлуатації, а жовтий і червоний - про необхідність десульфатации. Десульфатацію робляють, залишаючи акумулятор підключеним до пристрою до повного розряду (погасіння світлодіода D1), після чого відразу підключають до зарядного пристрою і після заряду повторюють десульфатацію до тих пор, поки при підключенні не буде світитися зелений світлодіод D8. У запущених випадках процедура може продовжуватись до кількох тижнів.
